ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ
Рідна Віра – це тайни Народу,
Що живе на границях сьвітів.
Рідна Віра – це скарби Свободи,
Велич слави Трипільських орлів.
Рідна Віра – це ті ритуали,
Що вели Україну к борнї
За Правічні Сьвяті Ідеали –
Огнищанські Дажбожі вогнї.
Рідна Віра – це Віра Правдива
І Правдивий Єдиний Дажбог.
Не просїть у юдейського дива
Всепрощень, нових чуд, перемог!
Дажбог – Совіть і Мудрість Народу,
Самостійности Символ Сьвятий!
Він безсмертний Безсмертністю Роду,
Завжди рідний і завжди живий!
Рідна Віра Сьвята, Самобутня,
Народилася, як дуб із зерна.
Для Народу плекала Майбутнє
І з Народом, як Сонце, жила.
Рідна Віра жила у билинах,
В материнській усьмішцї, в сльозах,
У сумних, сьвітощасних хвилинах,
У багатих і бідних хатах.
Рідна Віра – свобідне говіння,
Культ Свободи і Дух Праотцїв;
Непокора сьвята і Терпіння
Степових Українських орлів.
Рідна Віра – Учителька Волї,
Окремішности Зоряний Щит.
Хто без Неї живе, той без Волї,
Той сумний, як роззброєний Скит.
Сонце Рідної Віри – це Воля,
Що родилась із мозку віків,
Це квітучість науки, це доля
Українських Сьвятих Матерів.
Їхнї муки, їх радощі, сльози,
Їхнї струджені руки, серця,
Їхня нїжнїсть нїжнїша мімози,
Їхня щедрість – не має кінця!
Вільно квітне Народ, що всевічно
Рідну Віру свою береже:
Як утратить цей скарб, то трагічно
Буде жити, любивши чуже.
Чистий Розум уміймо плекати,
Як сьвяті почуття. Чужинець
Не зуміє тодї в полон взяти
Добру кров Наших Гордих Сердець.
Його Сьвітлість, Учитель, Лев Силенко.
—————-
Есть версия что СлОвяне, от слова «слово» — говорить, ведать.
Поэтому, не жалейте слов на благое дело — Родную Веру.
